Гендерний аудит в закладах освіти: що це та навіщо він потрібен » Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ

Гендерний аудит в закладах освіти: що це та навіщо він потрібен

Як виходить з назви, гендерний аудит має на меті оцінювання ефективності забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків — а також виявлення можливих проблем та скорочення фактичної нерівності представників різної статі.
За інформацією проталу «Всеосвіта», 5 листопада в МОН України затвердили методологію та критерії проведення таких перевірок.

Рекомендується проводити гендерний аудит за такими напрямами:

  • політика закладів освіти щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, процесів ухвалення рішень та участі у цих процесах жінок і чоловіків, статистичних та адміністративних даних, які характеризую діяльність закладів освіти;

  • підзвітність та інформування, що включає аналіз інформаційного забезпечення та висвітлення діяльності закладів освіти з точки зору дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема на офіційних вебсайтах;

  • навчальних, друкованих та електронних інформаційно-роз’яснювальних матеріалів (інформаційних бюлетенів, брошур, плакатів, буклетів, відеоматеріалів, публікацій, фотографій, малюнків);

  • відкритість доступу до даних та статистики, розподіленої за статтю/віком, що характеризує діяльність закладів освіти;

  • кадровий потенціал та людські ресурси, що включає гендерний аналіз кадрової політики та кадрового складу;

  • гендерний аналіз оплати праці, заохочень та винагород працівників, дисциплінарних стягнень працівників, причин мобільності кадрів, індивідуальних та колективних програм професійного розвитку;

  • умови навчання та дозвілля, участь учнів/студентства у розробці й реалізації гендерних політик і захист від гендерно обумовленого насильства та дискримінації;

  • організаційна культура, що включає аналіз внутрішніх механізмів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Міністерстві освіти і науки України та в закладах освіти, комунікації між працівниками;

  • зміст освітніх програм, наявність навчальних дисциплін та/або наукових досліджень гендерного профілю, включення гендерної проблематики до тематики наукових конференцій та інших наукових заходів;

  • формування складу вчених, наукових, педагогічних, студентських, учнівських рад та редколегій наукових, освітніх та навчальних видань з урахуванням паритетного представництва жінок та чоловіків;

  • експертиза навчальних та навчально-методичних матеріалів щодо їх відповідності загальним засадам гендерної рівності;

  • просвітницькі заходи з питань гендерної рівності в закладах освіти;

  • експертиза навчальних та навчально-методичних матеріалів щодо їх відповідності загальним засадам гендерної рівності тематики й змісту наукових робіт та наукових заходів.

У міністерстві очікують, що гендерний аудит допоможе проаналізувати, чи враховують принципи рівних прав та можливостей у кадровій політиці та діяльності закладів освіти.

До проведення такого аудиту радять залучати профспілковий орган та уповноважену особу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

Чисельність робочої групи для проведення гендерного аудиту визначається в залежності від кількості працівників у закладі освіти та встановлених термінів, але вона не може бути меншою 3-х осіб.

Аудит рекомендують проводити протягом 1 місяця, але фактично його тривалість залежить від чисельності робочої групи та якості проведення підготовчої роботи.